Найбільш надійними засобами знищення електризованих перешкод є артилерійський вогонь і міномети. Однак слід зазначити й ряд недоліків цього способу. Для повного знешкодження необхідно особливо ретельне руйнування перешкод і від'єднання їх від кабельної мережі, тому що розкидана й упала на землю дріт, що має контакт із живильну мережу проводами, так само небезпечний, як і справна перешкода.

Не можна також покладатися на повне перебивання всіх кабелів, - тому поперед атакуючих частин рекомендується висилати команди, одягнені в металеві костюми; вони повинні розчистити проходи різкого дроту ножицями. Ретельне руйнування електризованих перешкод артилерійським вогнем вимагає великої кількості снарядів. Танки різних систем, у великій кількості додані військам,, є серйозним ворогом електризованих загороджень.

Для бійців, що перебувають у танку, електризовані перешкоди не страшні внаслідок замикання електричного кола через корпус танка, що володіє незначним опором. Танк, проходячи по електризованій перешкоді, виявляє його внаслідок іскріння при замиканні дротів із землею, заземлює його, перевантажуючи станцію, що харчує перешкоду. Це може у відомих випадках при незначній потужності джерела енергії повести до вимикання струму. Танк може, нарешті, знищити перешкода, розтаскавши його з відривом від кабелю.

Це буде особливо ефективно при постачанні танків спеціальними кішками й при невеликій механічній міцності перешкод. Штучне заземлення електризованих перешкод з метою їхнього знешкодження вироблялося ще в період світової війни. На деякій відстані від загородження в калюжу води поміщали заземлену пластину або пучок проводів і прикріплювали до них голий залізний трос, що накидається на електризовану перешкоду.