Штучна обробка землі зіллю помітно зменшує її питомий опір. Аналізуючи зазначені вище дані, неважко встановити, що провідність ґрунту міняє свою величину за часом року, і величина коливання залежить від впливу температури, вологості й наявності солей у землі.

У підсумку практики застосування електризованих перешкод установилося три способи орієнтовного розрахунку перешкод:
1) по величині витоку на 1 кіл,
2) по числу скоб кріплення й
3) по довжині ділянки. За даними Штрауса для перешкод, побудованих на колах, очищених від кори, нижні кінці яких проварені в кам'яно вугільній смолі на відстані 60-80 див від кінця, при напрузі 800-1 000 в, потужність витоку в дощову погоду доходила до 4,8 Вт на кіл.

При влученні снарядів потужність витоку, по Штраусу, доходила до 40-60 кет на 1 км при напрузі 1 000 в і після підсушування падала до 2-10 кет. Підрахунок по другому способі виходив із установлення величини потужності витоку на кожне місце кріплення скоби в при напрузі 1 500 в. Третій спосіб установлював величину потужності витоку в 3 кет на певну довжину перешкод в 125 м з подальшим перерахуванням на будь-яку ділянку.

Необхідно відзначити, що витрата енергії не є величина постійна й залежить від цілого ряду умов, урахувати які можна досить відносно, і те лише в кожному окремому випадку, а саме: від стану ізоляції дротової мережі, від атмосферних умов, від стану ґрунту й ін. Як уже вказувалося раніше, всі ці способи є справедливими лише для тих окремих випадків, для яких вони були отримані. Основною величиною для всякої перешкоди, призначеного до електризації, є провідність струму витоку.

Сила струму витоку при напрузі буде дорівнює. З розгляду кривих, між іншим, можна усвідомити вплив атмосферних умов (туман) і дія обстрілу перешкод. При влученні снарядів у перешкоди окремі дроти падають на землю, що, зрозуміло, сполучено з різким збільшенням потужності витоку. Споживання енергії, за даними Штрауса, у деяких випадках доходило до 100 кет на 1 км, що безумовно можливо при харчуванні перешкод від потужних районних електричних станцій.

Це й робили німці, маючи можливість зберігати вражаючі властивості перешкод до самого моменту атаки позиції піхотою супротивника. На величину потужності витоку сприятливий вплив має явище, відоме за назвою підсушування ґрунту, що характеризується тим, що витік різко збільшується лише спочатку, а потім, через деякий невеликий проміжок часу (1-2 хв. ), вона помітно знижується.