Електрифіковані механізми: Електрифікація різних механізмів, необхідних для виробництва військово-інженерних робіт, виробляється у двох варіантах:
1) робочі машини доставляються до місця роботи без електропривода й тут спаровуються з тим або іншим електродвигуном і

2) електродвигун є невід'ємною частиною робочої машини. Особливої уваги в сучасній практиці заслуговує проблема використання ротора електродвигуна як робоча частина машини; при такій конструкції статор міститься усередині барабана ротора, що пояснюється необхідністю мати робочу поверхню зовні.

Подібне виконання дає більші вигоди:
а) зменшуються вага механізмів і габаритні розміри;
б) раціонально розраховується електродвигун, що веде до підвищення к. п. буд. і збільшенню cos про;
в) підвищується надійність роботи механізму внаслідок знищення передач;
г) спрощуються обслуговування й ремонт.

При всіх випадках електрифікації величезне значення має раціональний вибір електродвигуна. Для правильного вибору необхідно знати:
а) призначення машини,
б) умови роботи й рід навантаження.

Умови роботи електрифікованих механізмів у польових установках визначають одиночний привід, тому що природно, що груповий привід не дає можливості вільного розміщення й пересування робочих машин, не говорячи вже про інші недоліки групового приводу. Електрична характеристика електродвигунів визначається системою електропостачання, що визначає рід струму, напругу й частоту.

При виборі електродвигуна необхідно брати до уваги наступне:
а) характеристики електродвигуна - тверда або м'яку, тобто залежність зміни числа оборотів від збільшення або зменшення навантаження;
б) перевантажувальну здатність (розвивати протягом невеликого періоду часу момент обертання вище нормального);