Було встановлено, що при змінному струмі собака вмирає при силі струму в 0,1 а, тоді як при постійному струмі смерть наступає лише при силі струму, що перевищує 0,3 с. Якщо судити по дратівній дії постійний і змінний токи при пропущенні його від руки до ніг, то постійний струм при звичайних умовах в 60-70 ма выдерживается людиною порівняно легко, тоді як змінний струм низької частоти в 30 ма доставляє вкрай неприємні роздратування, витримати які дуже важко.

Все це разом узяте й підтверджує, що при напругах, застосовуваних для поразки, змінний струм більше небезпечний, чим постійний, і треба припускати, що наші можливі супротивники будуть застосовувати для електризації перешкод змінний струм; це, між іншим, підтверджується й досвідом світової війни. При змінному струмі визначальне значення для поразки має частота. Досвіди А. Бингера довели, що фізіологічний ефект від змінного струму значною мірою міняється залежно від частоти; при більших частотах смертельний ефект знижується.

Як відомо, змінні струми із частотами порядку 400 000-1000 000 пер/сек. застосовуються для лікувальних цілей внаслідок получающихся при цьому теплових ефектів. В області низьких частот найвигідніша з них для поразки точно не визначена. Можна чекати застосування для цілей електризації змінних струмів із загальнопоширеною промисловою частотою в 50-60 гц. У цей час більшість авторів уважає основною причиною поразки величину сили електричного струму, що пройшов через життєві центри організму.

Можливі випадки поразки струмом менш 0,1 а можуть пояснюватися тривалістю дії струму, шляхами проходження його й психологічними й психічними властивостями організмів, що вражаються. Смертельний результат залежить від тривалості проходження електричного струму, що доведено експериментально. Це можна бачити на досвіді собаки, що протягом 2 сек. - переносить напруги 4 600 в і вмирає, коли дія струму при напрузі ПО в триває 19 сек. , хоча сила струму досягає при цьому тільки 0,45 а (досвіди в Парижу).

Під дією електричного струму всі мускули тіла піддаються при деяких значеннях сили струму (менш, безумовно, смертельних) конвульсивному хворобливому скороченню, процеси обміну речовин підвищуються. Тим часом подих тварини в значній мірі утрудняється через паралізований стан мускулів грудної клітки, і собака поступово гине від удушення; смерть, однак, наступає лише через досить тривалий час, і якщо до її настання струм припинити, то собака оживає.